В’ється річка понад гаєм
Через ню старенький міст
А за мостом трохи далі
Залізничний переїзд
Три верби зійшлися в кучку
Вітер чеше рогозу
По дорозі тій на злучку
Я водив свою козу
Край дороги дві опори
А на них смугастий дрин
Два червоних світлофори
А внизу електродзвін
Тільки будки там немає
Й коліяжників¹ нема
Бо шлагбаум піднімає
Автоматика сама
Світлофор той блима, братці
А під ним дзвінок дзвенить
На крутезній «кавасаці²»
Байкер цибаком димить
Все на ньому, чорна шкура
І металу срібний блиск
А густая шевелюра
Ззаду зв’язана у хвіст
А за ним на тій дорозі
Зупинився новий віз
Ще й кобила… а на возі
На копицю дід заліз
А за возом «волинянка»
Зупинилася впритул
Тільки потяга не видно
Хоч кричіть ви караул
Той шлагбаум я з козою
Вже хотіли обминуть
Але раптом із за гаю
Потяг дав себе почуть
Почекаю, вже недовго
Та й куди мені спішить
Не далекая дорога
Можна трохи відпочить
Тут кобила підтягнула
Нелегенького візка
Бо припав їй до вподоби
Хвіст у того чувака
Та й лизнула шию голу
Той крутнувся у сідлі
І схопив залізний шолом
Що бовтався на рулі
Садонув її по пиці
Аж полинула луна
Стала дибки кобилиця
Як розірвана струна
Як стрибне! Як сто китайців!
Я стою, відкривши рот
Віз назад, і волинянці
Розвалив увесь капот
Тут відкрились ліві дверці
Виліз з неї бригадир
Похололо в мене в серці
Ох і буде ж тут розбір
Бригадир той — слава Богу
Не дістати голови
Тут писав уже про нього
Пан Михайло Карповий³…
Наче виліз із барлоги
Косолапий навесні
І лице небрите в його
Акурат чотири дні
Діда він схопив за бари
Та й додолу потягнув
В того очі, наче фари
Ще й язика проковтнув
Бачу, ой, ми діда втратим
Бо зверне йому карка
Велетенська як лопата
Бригадирова рука
—Стій, Петровичу, —щосили
Я кричу крізь переляк
— Налякав його кобилу
Ненароком цей чувак!
Бригадир на нього глянув
Як на мишу зверху вниз
Той, як міг би, то б розтанув
Чи під землю проваливсь
Хтів завести мотоцикла
Ех, була чи не була
Але техніка японська
Цього разу підвела
Чи той бідний неборака
Не провів ТО 1 ⁴
Чи залив до бензобака
Низькоякісний бензин
Взяв Петрович його в лапи
Видно, доля вже така
Й став капота рихтувати
Головою чувака
Ой біда тут буде братці
Ой душа мені болить
Бригадир як розійдеться
То його не зупинить
І козу свою я скоро
До шлагбаума в’яжу
І без лишніх розговорів
Чувака спасать біжу
Крик, удари, аж тріщала
Придорожняя лоза
Раптом серед того гаму
Глухо мекнула коза
Все притихло біля мене
Припинився враз концерт
І німа настала сцена
Тут і Гоголь би завмер
Потяг вже давно промчався
І дзвінок вже не дзвенить
І шлагбаум підійнявся
А на нім коза висить
—Люди добрі! Божа кара!
Сто чортів мені під хвіст!
Та мене ж моя Варвара
Не посоленого з’їсть!
Швидко воза підкотили
На копицю я вужем
І мотузку перерізав
Десь віднайденим ножем
—Гей чувак, крутий поганцю
Наробив ти нам біди
А тепер моїй ти Маньці
Штучне дихання роби
І чувак із переляку
Дути взявся з рота в рот
Краще вже козу спасати
Аніж лобом об капот
Очі враз коза відкрила
Зашарілася злегка
І сама давай щосили
Цілувати чувака
Далі нам було несила
Все оце спостерігать
Животи всім заболіли
Так ми стали реготать
Мирову пили ми згодом
При дорозі у пивній
Ось така була пригода
Хочте вірте, хочте ні
1. Коліяжники, коліяжі — так у нас, іноді, називають залізничників(польськ. Kolejarze).
2. Kawasaki — японський мотоцикл.
3. http://gak.com.ua/review/12595
4. ТО 1 — технічне обслуговування №1
