Моя Лесбіє, живімо й кохаймось!
Хай бурчать дідугани – весь їх осуд
І монетки ламаної не вартий!
Сонце сяде і встане знову завтра,
А для нас, як блиск життєдайний згасне,
Ніч настане безпробудна і вічна.
Дай мені і тисячу, й сто цілунків,
Й ще дай тисячу, і сотню в додачу,
І до тисячі знову, й знов до сотні;
Й коли тисяч багато набереться,
Лік зіб’ ємо, щоб і самим не знати,
І щоб заздрісник злий нас не зурочив,
Скільки ж раз цілувались ми, дізнавшись.
