Будем, Лесбіє, жити у коханні,
Ані поголос, ані суд старійшин
Більше асу не будем цінувати.
Спати сонце піде, але до рана
Встане знову нове; та нам, любове,
Знову вже не днювати після ночі!
Хочу сотню цілунків з вуст коханих,
Стане сотню, то й тисячу попрóшу,
Може ще і тоді знайдеться сотня...
Щойно ж ми назбираєм тисяч доста,
Просто поміж долонь їх розмішаєм.
Знаєм-бо, як числа нема цілункам,
Нам любов не зурочать заздрі люди.
