О Ліліє!
Ліліє люба, квітко надії,
Хто там зловісно плеще дурниці?
Зустрічі наші – сонячні дії,
Ти – наче сонце, очі – зірниці .
Вії закриєш – темінь настане,
Щоб поцілунки ми рахували:
Тисяча й сотня – крига розтане,
Тисяча друга – щоб запалали;
Скільки тих тисяч, мабуть, без міри,
Плещуть дурниці - нам не до того,
Ватра кохання варта святого,
Нас не зурочити - з нами довіра.
