Жити, Лесбіє, нам і кохатися!
Хай бурчать старигани суворі,
варті шеляга їхні історії!
Лиш світилам дано повертатися,
нам не так: як за обрій закотимся,
ніч настане довічна , безмісячна.
Дай цілунків мені хоч би з тисячу,
з нею другу і третю, і сотню ще,
і до тисячі знов раюватимем.
А як вже наберем, скільки схочемо,
все змішаєм і відлік утратимо,
щоб, дізнавшись про цю математику,
нам зле око біди не наврочило.
