Прийшла осіння колотнеча,
Дерев на плечі холоднеча
Лягла, їм колискові сни
Співає вітер до весни.
2005 рік.
Ой зима
Ой, зима! Ой, зима!
Скільки снігу намела.
І сніжинки, мов пушинки,
Стелять шовкові стежинки.
Славне місто - мій Ізюм
В дивний одягнувсь костюм.
В нових шатах тихий ліс
Мов би сонцем засрібнивсь!
Село
Мальовниче це село,
Всім тут дуже весело
Тихий Сіверський Дінець,
Ліс, дороги напростець,
Де грибниці, де суниці
Де лелеки і лисиці.
А з Крем'янця поглядає
Слави обеліск суворий;
Тож я ніжно обіймаю
Капитолівські простори.
2005 рік.
Школа
Школа - це навчання дім,
Кошик знань знаходжу в нім,
Вчителі прекрасні люди
Знають, що буває всюди.
Де, які знайшли скарбниці,
І чому сінце в копицях.
Я охоче йду навчатись
Бо бажаю все дізнатись!
2005 рік.
Дивлюся у вікно
Дивлюсь в зачинене вікно,
Чому деревам холодно?
Їх вкрило біле полотно,
І ніби сплять вони давно.
Та це ж їх вітер розхитав,
Спокійно спати їм не дав.
Струсив тепленький кожушок,
Але він так позвав сніжок.
Велика хмарка прилетіла,
Їх шубкою новою вкрила.
2006 рік.
Подих Весни
Іде Весна, з її човна
Струмки за край хлюпочуть.
І верболози зацвісти
Край ставу дуже хочуть.
Сніжок стомився спать біжить –
Лоскоче сонце боки.
Горобчик пір’я чепурить
В калюжі неглибокій.
І килим став озимини
Оживший, свіжий, чепурний.
Птахи вітають з далини
Цей справжній подих веснянùй.
06-19.03. 2006 рік.
