коли кастанєда обжився
в твоїх нейронах
коли аксони
вже стали його
ногами
він соває ними
неначе хлопчик
постійно хоче
нового торчу
він вміє грати
гами
на струнах
перцептивного апарату
собі брехати
чи є щось легше?
чи хтось не бреше?
чи десь за вікном
інакше небо?
виходиш із себе
астрально блукаєш
бухаєш
втомили людські істоти
істотно
дістали отими «хто ти?»
і «що ти в житті зробив?»
я з’їв чарівних грибів
а ви?
вирви
це все з голови
крихітка карлос
вже тупає роззлючено
йому незручно
в твоїй ретикулярній формації
майбутнє нації,
ти йдеш куди він спрямовує
ти ледь володієш мовою
але врешті-решт говориш:
«удома всі дуже хворі,
дайте чотири туссіна
і щось від нудоти»
