© Вячеслав Семенко, 28-05-2006
|
Заграйте нам , хлопці , танго !
Раз і два --три , раз і два--три ,
Роки збігали не марно ,
Кроки ми робим старанно ,
Лиш позаду --будні , свята .
В долоні твоя долоня --
Раз і два --три , світла , юна ,
Доля твоя кучерява ,
Ще на студентських лавах
Зачепила серця струни ...
В жагучім , нестримнім ритмі ,
Раз і два --три . Всього -- замало !
Здавалось -- шляхи відкриті
В цім незбагненнім світі ,
Наче в небі ми літали ...
Сини -- нам , як долі дарунок ,
Раз і два--три , було ,було ,
Тільки не було нам сумно ,
Грала нам доля на струнах .
А здавалось -- все забулось ...
Музики , не підганяйте !
Раз і два --три ,кроки,кроки .
Нам би іще танцювати ,
Ноги , неначе з вати ,
Ми не винні -- роки , роки ...
Та ми ще пливем у ритмі
Раз і два -- три ,знову , знову
Діти дарують онуків ,
Серця вже чуємо стукіт ,
Швидше бруком б"ють підкови .
Колись ми зупинемо танець ,
Раз і ... Сядемо , руки сплівши ,
Знаю , почувши нежданно ,
Скажеш -- це ж наше танго !
Йдемо разом ! Вище ! Вище ...
,
|
|
кількість оцінок — 0 |
|