корозія думок – в словах іржа – олжа
така солодка ніби медовуха
продерла душу
і немає духу
бо мить тремтить на кінчику ножа
і вуха
в мотовилі макарон
звисають у чаклунському мотиві
як диктори TV в сухому чтиві
на всю країну навівають сон
і тон
і звук
і вибраний сюжет -
коса заплетена клубком туга і тУга
така гірка мов кислота по лугу
коса стерню в покоси не стриже
коли рука на серці стереже
невже
«росу на сонці» ворог лютий
Сибіром заморозив враз і газ
не грів - як і слова - із січня нас
такі дешеві й нами не забуті
] 2 [
відверто_ деформоване_суспільство
вагітніє із року в рік і ми
як повитухи ждемо час
та пізно
дитя діждатись в віхолі зими
від породіллі -
кесарити
лишається
бо плід
під
лід
від
вод
що вже відходять
____________________ утопити
найлегше
а спасти той плід
потрібно зараз –
завтра буде літо
] 3 [
ментальність мучить межі і марне
недільне сонце очі відкриває
повіки щипле промінь з небокраю:
підніме їх - підніме і мене
лінюся відірватися зі снів
чи сила їх мене не відпускає
у дійсність ранку
де давно немає
в аптеках лік –
від них би я прозрів
й не я один,
бо сонце всім одне
й земля одна - я в ній – не в сні – по груди
в ріллі
у травах
у деревах
людях
я сам в собі – лиш розбуди мене
