Авторів:
2698
Творів:
51563
Рецензій:
96011
Код:
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 14407, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.137.190.6') Ответ MySQL:144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
Художні твори
Поезія
філософська поезія
© Анатолій Ткачук , 10-03-2009
Храм тиші у серці своєму зведу я
Із шуму дощу і відлуння громів
Та шепотом листя склепіння згаптую,
Додавши скрипучих дерев сонний спів.
Храм без олтарів, так до жертов охочих,
Свічок, що дарують вогненний оскал;
Тут замість ікон пильно дивляться в очі
Потріскані рами розбитих дзеркал.
До нього ввійти зможуть всі подорожні,
Лишивши слова на тернистім шляху,
Утративши зміст – навіть слів найдорожчих,
Що гріли серця у годину лиху.
Коли розчахнеться в нестримному щемі
Зболіла душа і народиться крик,
Бальзамом стече по кривавім розщепі
Цілющої тиші незримий потік.
Загояться рани, і знову – дорога,
Холодні й спекотні виснажливі дні.
Тому бережіть її – часточку Бога –
Краплину безмов’я у серці на дні.
кількість оцінок — 0
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Биндас, 10-03-2009