Тіштеся, тіштеся! Плачте, плачте!
Він жив по-собачи і вмер по-собачи!
І слід його на шорсткому снігу затопчуть,
Листівку лиш лишив по собі: «добраніч, ноче!»
Зціплені зуби, рахує патрони,
Димом від пострілу – тінь «ремінґтона».
Ґумові нутрощі ляльки на смітнику знайдуть
І душу його сміттєвозом до раю відправлять.
