Минуле пішло, не вернути його.
І ось, мов свіча, мить остання згорає.
Пройдемо шляхи, й кожен сам до свого
Ми дійдемо так, як і хто забажає.
Роки пролетіли, і ми відлітаєм,
Хоч в серці бажаєм навіки лишитись.
Гніздо, де зросли, назавжди залишаєм,
Щоб завтра до берега свого прибитись.
Мов сон, пролетіли усі десять років,
А що буде далі, і гадки не маєм.
Розбилося скло, до розлуки сім кроків...
Хто що завинив, то й без слів все прощаєм.
