Авторів:
2698
Творів:
51592
Рецензій:
96023
Код:
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 14136, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.97.9.170') Ответ MySQL:144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
Художні твори
Поезія
Вірш
© оксана радушинська , 21-02-2009
Згоріли крила, як клітини мапи.
Обпечене ніяк не заживе.
І попелом товчуться гострі лапи
Того дракона, що в мені живе.
Поменшали свічки од втечі воску.
Прикинувсь той молозивом в зерні.
На чорне – білим… Як одвічно-просто
Лягають неоліти на землі.
І ми лягаєм: на кістки – кістками.
Скріпили ґрунт у надцять вже слоїв.
А потім нас вивчає з словниками
Отой дракон, що сонце колись з’їв.
І хто родивсь для зради – той і зрадить.
І хто родивсь убити – той уб’є.
А як зарадить? А чи тра зарадить,
Коли світ комашиться про своє...
коли пунктиром час біжить до краю…
коли впекло й ніяк не заживе?..
…За яблунею, що в саду у раю
Принишк дракон отой, що в нас живе.
кількість оцінок — 0
© Наталя Бардалим, 22-02-2009
© Viktoria Jichova, 22-02-2009
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ірина Слободян (Заверуха), 21-02-2009