Заступає вікно
чорний стовбур.
То акація?
Може, тополя?
Ані ґазда,
ні мудрий, ні бовдур
не зрубає той стовбур.
Як долю
поміняти не хоче.
Бо звикли – є і сонце, і тінь...
Може й добре?
Та навіщо, скажіть, тоді
ВІКНА?
І не знає – ні ґазда,
ні стовбур...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design