Авторів:
2698
Творів:
51564
Рецензій:
96013
Код:
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 1395, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.15.239.50') Ответ MySQL:144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
Художні твори
Поезія
Вірш
© Анатолія Панас , 25-05-2006
Під безхмарним покривом небес
В таємничій задумі Карпат
Царить квітка щастя Едельвейс.
Перший символ віри у дівчат.
Подарують квітку Едельвейс –
Збережи: в ній щастя і любов...
Мерехтить бездонна синь небес
Зве по квітку-щастя знов і знов.
Піднімаюсь до німих вершин,
Мабуть, сотий чи двохсотий раз.
Над скалою неприступний згин
Досягнеш – обрив поглине враз.
Ось із згином злившись я оце
Бачу квітку щастя і чудес.
Бездна манить на прорив мене –
Я тягнусь по ніжну Едельвейс.
Тут розсудок зник – азарт,
Я повисла над обривом – ось!
(Знесилилась тут не на жарт)
Все кругом зірвалось... понеслось.
Я зірвалась і лечу стрімглав...
Б’є каміння, ранить по щоці...
“Ти життям рискуєш, хто бажав?”
І сміється Едельвейс в руці.
Ось земля передсмертний строк,
Я кричу, тамую гострий біль...
Аж проснулась. Скомкану в руках
Мну подушку, б’юся об постіль.
Мій пророчий сон!
О! Страшний кошмар
Мрій і прагнень безперервний рейс
Я готова линути й до хмар,
Щоб найти цю ніжну Едельвейс.
Подарують квітку Едельвейс –
Збережи: в ній вірная любов...
Мерехтить бездонна синь небес
Зве по квітку-щастя знов і знов.
кількість оцінок — 0