Муха постукує в шибку настирливо,
У завіконня, не знаючи скла.
Ось воно – світло, але досягти його
Мусі несила – м’яка і легка.
Поштовхом – зась, та й не пилом, не протягом
(Ах би в щілину – до сяйва і барв!)
Світлом не ставши, не вирвешся постуком —
Лапки почисть краще, крильця розправ,
Слухай: чи тягне? Є вікна з фрамугою.
Свіжістю віє – торуй вишню путь.
Як не метеликом – мудрою мухою,
Мисле моя грішна — будь.
