Королева машин. Дощ.
Пішов Лиш на мить
Золотисті нематоди між крапель
тембр клаксонів і дірявих стін
Сяйво темряви її сміх
в горлі
кривавий кашель Мавп
Плями їх рук
Плями туману
волога та іржа на старому тілі Королеви машин, такому старому, що в кожній його подряпині по сузір`ю. Такому близькому, що своє відзеркалення від її металевих лопаток я вже вивчив на пам`ять.
