Як засвітять зірочки
І малята ляжуть спати,
Вийдуть з нірок їжачки –
По садочку погуляти.
Хто сунички наші їсть,
Хто ласує досхочу?
Тільки й чути: трісь та трісь,
Тільки й чути: чуф-чуф-чуф.
Шурхотять трава й гілки,
Йдуть колючі тато й мама,
А за ними малюки, -
Бо у них така програма.
Тато каже: - Вчись, синок!
Мама каже: - Вчися, дочко!
Як зайде хто у садок,
Позгортайтеся в клубочки.
Знають їжаки давно,
Що лякати їх не будуть,
Поглядають на вікно -
Там живуть хороші люди.
Равлики
Знаю, знаю місце у парку,
Де сидить на жовтому пеньку
Величезний равлик-висунь-ріжки,
А в траві виблискують доріжки -
Він їх перший зранку прокладає
І на сонце родичів скликає.
Поспішають равлики, повзуть.
Знаю, знаю, де вони живуть!
Цілу зиму в нірках ночували,
А сьогодні дуже рано встали.
Час умитись, ріжки відігріти
І про се про те погомоніти
На веснянім сонячнім горбочку,
У гурті веселім, на пеньочку.
Чудо-дерево
У дворі у нашім є
Чудо-дерево своє.
Там щовечора - всі знають -
Дивні фрукти виростають.
На гілках висять пакети,
Куртки, сумочки, берети,
І великі рюкзаки,
І школярські піджаки.
На верхівочці сідає
Галаслива дружна зграя.
Тут і Ярик, і Софійка,
І Таміла, і Марійка,
Дві Настусі, Оля, Яна
Саник, Даша і Оксана,
Вадік, Валік, Владик, Тім -
Вистачає місця всім!
Друзі
Як хороше друзів мати,
Завжди мені друзі раді:
Гукають мене гуляти
Марина, Сашко і Вадик.
Під віттям старої груші
Складаємо ми хатину,
Там будемо жити дружно -
Вадик, і я, і Марина.
Після важкої роботи
Влаштовуємо сніданок,
Виносимо бутерброди -
Маринка, і я, і Саник.
Щоб ігри усі згадати,
Нам літньої мало днини.
Як хороше друзів мати -
Вадима, Сашка й Марину.
