Алкоголізм. Із приватної неволі визирають злосливо
Розбиті кістки пляшок. Бляшанки обірваних висловів
Усім по цимбалах, буцімто нація – передовиця,
Усім паралельно, що всі загибають від нежитю –
На житі настояна віра, запоями змочена правда,
Помада прикушених губ на присмак – терпка меланхолія.
Усім по цимбалах, що нами бухло закусила депресія.
Авжеж, хтось пасивно бездушність заїсть пластиліном,
Отруїться небом король – йому алкоголь та з кальцієм!
Чекає міґрацію смерть – для душ у гроби переселення.
Народ не злякався війни: заткнув недопите ганчіркою,
Занюхав землею і сном, лишивши любов на папірусах.
29.о9.2оо8
