Я взяв води прозорої в долоні
Милуюся і радісно дивуюсь
І світиться захоплення на скронях,
Бентежну радість навкруги малює.
Коли захочу пити , ось - вода
Зігріє душу ніжна прохолода,
Мов і не знав я, що таке біда,
В душі лиш весен яблуневий подих.
Переливає сміхом, променить,
Шалений вихор в душу мчить босоніж.
І хочу я розлитись не на мить, -
Навік водою у твої долоні.
