Багато я чув за фінансову кризу.
Мені до лампади оця новина,
Бо я в економіку здуру не лізу,
І гроші я маю на склянку вина
Та тюльку в томаті чорнявій шинкарці -
Нехай багатіє, бо вправна вона,
І вчасно шинок відкриває уранці
Рум’яною завжди, як яблуньки плід…
Дивлюсь крізь портвейна сто грамів у склянці,
На неї – і млію… Відзначити слід -
Не тільки щоранку вона напуває,
О другій годині приймаю обід,
О восьмій – вечерю… І дня вже немає…
А криза – дурниця, марнот марнота.
Кохаю шинкарку – вона і не знає…
Дивлюсь і на подругу. Гарна і та.
Не чули вони про кохання від мене,
В якому роки - дивовижні літа
І свято у серці яскраво-шалене.
Без нього життя - це сльотою-сльота.
