Знайти собі дупло
І завести кубельце,
Тулитися плечем
До теплих батарей.
На вечір є бухло,
На ранок – «алкозельцер»,
А Всесвіт хай тече
За панциром дверей.
А як прочахне хміль –
Здиратися по стінах,
Казитися в пітьмі
І вити у пітьму.
Цей біль гуде, як джміль,
І кида на коліна
І крізь уста німі
Видушує «чому?».
Знайти собі дупло
І завести кубельце,
Тулитися плечем
До теплих батарей.
Скупе таке тепло,
Зате ніякий фельдшер
Душі не обпече
Й мого не відбере.
А як відійде біль -
З питання-насінини
Диск огненний зійде
Й відкриє всі світи,
Щоб в плетиві довкіль
Знайти собі людину,
Яка тебе знайде,
Щоб з глузду не зійти.
***
