У пошуці незвичних слів
Втрачаються найважливіші
Вони, як ті вогонь, вода
Як повітря і земля нам необхідні
А п’ятий елемент – душа
Вона поет наш невблаганний
Закохана у звук пора
І стукіт клавіш нездоланний
Сама вона творець проблем
Історій, які інколи примарні
Вона ніколи не складе тандем
І з розумом твоїм не стане в парі
Окремий танець розуму й душі
Вони геть різні: проза й вірш мрійливий
Та що без них обох за діло?
Мабуть, вони закохані примхливі
Що одне одного рятують від нудьги…
