Всі метушаться, кудись поспішають.
Снігом сліди свої замітають.
І вже не згадають, де кроки ступали,
забудуть хвилини, що в часі минали.
Загубляться в ньому, у цій рідині,
і ним захлинуться, зоставшись на дні.
А час – оболонка, абстракція певна.
І дехто вважає – існує даремно.
А час – це володар з потужною силою,
для всіх нас диктатор він певною мірою.
