мій друг (котрий поет, котрий далеко),
робочий час марнує на вірші.
на вулиці нормально. мінус шість.
(хоча, скажіть, кому сьогодні легко?)
товариш ходить снігом на руках
горлає вірші, світить голим задом.
погодьтеся, цілком прикольний задум,
гуляти на морозі голяка.
дурний, чи п'яний, думаєте? просто
дописує звичайним про святе.
він зараз тут, між нас, підносить тости,
у часі посту тільки вірші постив.
поранений. "до свадьби" заросте.
мій друг важливий. инше все - пусте.
