забери мене звідси,
де вітер збиває дзеркала,
із обпалених сонцем
кісток
до талонної шкіри,
із осінніх світлин
увібрали лише мовчання,
а з зими в забуття -
неодмінно мовчати?
мовчали...
у зачинений склеп
і навстіж відкриту душу
заспівають вовки,
чи завиють, а, втім,
все одно,
крім пухнастих облич
ще бувають крила -
малюй їх тушшю
і співай, як Друсилла,
