Обережно сядьмо на підвіконня
Як голуб в будинку навпроти.
Міцно стискають чашку долоні. Холодні
Краплі дощу розганяють просоння,
Прозоро і стрімко на зустріч чиїйсь руці.
І по щоці – потай.
Потяг - нестримний. Ти, мабуть, проти?
Ми разом – напівпрозорі.
І крила на двох одні – твої. І спротив
Лиш твій. Ти – охоронець. Така робота.
Тяжіння навчило літати дощі.
А хто вчив літати зорі?..
Для тих, хто боїться гарячого чаю
Найкраща отрута – лимон.
Я покладу його ніжно у чашку. Ти помічаєш? –
Крила розпрямлені. Нам натякають -
Існує шлях у кращі світи.
Голуб злетів. – Летимо?...
