Мій муж? поет? товстунчик Діккі?
Заради Бога, що за бзік!
Що? Дон Жуан? Господь за свідка -
Простий, порядний чоловік.
В його книжках - подробиць досить:
Скількох коханок утішав,.
Про шовк білизни, шовк волосся,
Про хіть, сверблячку, тічку, шал.
Сестриці милі, дайте спокій,
Листи й букетики не шліть,
Щоб не збудився ненароком
Товстун. Він спить. Він довго спить.
Лінивий, жирний, товстошкірий,
Завжди у гніві – сів чи встав.
Крім того, ликає без міри
Ротвейн – для тонусу, мовляв.
Я бачу, ви стаєте дикі
й щораз ласіші - день при дні.
Мій муж? поет? товстунчик Діккі?
У книгах – так!
Насправді – ні!
***
Обговорення і коментарі до перекладу - тут: http://gak.com.ua/creatives/2/10576
Оригінал:
Die arme Frau (Kurt Tucholsky)
Mein Mann? mein dicker Mann, der Dichter?
Du lieber Gott, da seid mir still!
Ein Don Juan? Ein braver, schlichter
Bourgeois – wie Gott ihn haben will.
Da steht in seinen schmalen Büchern,
wieviele Frauen er geküßt;
von seidenen Haaren, seidenen Tüchern,
Begehren, Kitzel, Brunst, Gelüst ...
Liebwerte Schwestern, laßt die Briefe,
den anonymen Veilchenstrauß!
Es könnt ihn stören, wenn er schliefe.
Denn meist ruht sich der Dicke aus.
Und faul und fett und so gefräßig
ist er und immer indigniert.
Und dabei gluckert er unmäßig
vom Rotwein, den er temperiert.
Ich sah euch wilder und erpichter
von Tag zu Tag – ach! laßt das sein!
Mein Mann? mein dicker Mann, der Dichter?
In Büchern: ja.
Im Leben: nein.
***
