Чи стане так, що зникну назавжди
Розтану. Стану квіткою чи птахом
Мою пір’їнку зловиш ти тоді
Чи тінь мою побачиш понад дахом
Або ж, ще ранню, з краплями роси
Ти подаруєш тій, найкращій в світі
Чиєї незрівнянної краси
Не варті всі птахи. І навіть квіти.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design