Нержавіюча сталь. Навіть дощ має запах металу.
Ти нікого не вбив. Ще занадто зарано для страти.
Міцно стиснувши зуби, дивився як все потопало.
Безборонний солдат, що ніколи не зможе стріляти.
Так стоять сиві мури, і столітні дуби, і каміння
І хрести так стоять. А тобі хотілося спати.
Все було в тому погляді, і близько до божевілля
Ти був майже ще хлопчик і майже готовий до страти.
Так гартується сталь. І війна ця до першої крові -
Це лише тимчасовість. І куля свисне десь поряд.
Все ж не влучить у серце й не піде крізь твою совість.
Не дивися на кров. Все мине, все забудеться скоро.
Вже світає...
