Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 13169, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.118.252.9')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Вже не буде нічого й нікого

© Діма Княжич, 16-12-2008
    *    *    *
Вже не буде нічого й нікого…
Вірю тільки тобі і судьбі.
Непротоптана сива дорога
Пориває у росяний біг.

Стануть прахом шляхетські угіддя,
Розпадуться на порох мечі.
Сонце мене вестиме, як гідність,
Крізь епохи, що їх не злічить.

Буду дертися несамовито
Крізь коли, і вали, і рови
До лугів, що вколисують квіти,
Їх коріння омивши в крові.

Мов до Риму, шляхи всі до тебе.
Серце кроки рахує по два.
Над тобою, мов аура, щебет,
Хоч навкруг – заіржавлена твань.

Як же ми оминули напасті,
Як же стала вогнем іскра-мить?
Мабуть, просто ми вірили в щастя
І лишалися трохи дітьми.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Думка цікава, але є істотні помилки

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Невідомий поет Рабінович, 16-12-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.04654598236084 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати