А сонце присіло, стомившись, надвечір у позу лотоса.
Зірки не голилися вічність, за небом ростуть будяки.
Напевно, в сузір’ї Лас-Вегас жетони зітруть позолоту всю;
В рахунок фальшивих імен коньяк розливається будь-який.
Від нас зачинилася ніч, їй нудно: вживає наркотики,
Ковтаючи місяць липкий, рятуючи сльози від нежитю.
Розкидані в хліб копійки. Цифрують еротику фотики.
З ялиці викрапує мед. Кому ж це все має належати?
12.12.2оо8
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design