Авторів:
2658
Творів:
49554
Рецензій:
94098
Код:
Художні твори
Поезія
вірш
© Ельвіра , 10-12-2008
Зимове сонце виїдає очі,
на голкопромені настромлює мене.
Зимове сонце - генетичний зодчий -
мій код на тризні точно пом'яне.
І через те десь в сонячнім сплетінні
карбую з кожним кроком "п'ять-нуль-п'ять".
Зимове сонце - до Різдва - нетлінне:
його стигмати доти не кровлять.
І я, як господиня, на покутті
сповідую й спокутую кутю.
Дванадцять сонцеликих атрибутів
прямують сонцеколом по життю.
кількість оцінок — 0
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юлія Івченко, 10-12-2008
На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Невідомий поет Рабінович, 10-12-2008