|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 1302, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.138.118.194') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Вячеслав Семенко, 15-05-2006
|
Серед ночі плач та крик
Жалібними нотами --
Вітер віє , рип та рип ,
Грається воротами .
Очі виховательки
Вікнами побитими ...
За дверима вже роки
Спогадами світлими .
Скиглять заіржавлені ,
Від образ нечеканних
Ті роки , позбавлені
Душ дитячих плекання .
Онімів , осліп садок ,
Стигне в непотрібності .
Перетнули рубікон
У невічність вічності ...
Як без усмішки краса ,
Як без риб вода річок ,
Як без птахів небеса --
Так садок без діточок .
А на гойдалках роса
Над могилами ідей ,
Вітер знов розколисав
Привиди твоїх дітей ...
Майстре , виточи нам ключ
В час нових воскреслих мрій,
Над гойдалками озвуч
Сміх дитячої зорі .
Звичай
Ніщо так не згуртовує , як звичай
Людей одної віри і буття .
Як жити у добрі ? А як не личить ?
Ще з молоком вливається в дитя .
Хто забуває звичаї свого народу --
Забуде і народ серед марнот ,
І ворогам на радість і догоду
Його життєвий кожний поворот .
Народу втрата -- втрата свого ймення .
Без імені уже і ти -- ніхто .
Нехай людей лиш невелика жменя ,
Непереможні , як вони гуртом .
Історія ховає в темні води
Як спадок нам--сумний роман;
Забули діти звичаї народу --
За роком рік , народу вже нема !
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
