Дивлюсь я на землю
Та й думку гадаю:
Чому я не кобра?
Чому не кусаюсь?
Чому мені, Боже,
Ти жало не дав?
Я б небо покинув,
Гадíв би кусав.
Заліз би я в нори
Зміїні глибоко –
Шукать собі жертви
Серед бізнесюків,
Заліз би я в нóру
Верхуйную, блін,
Ох, я там кусав би!
А шуфрика б з’їв*.
*шуфрик (діалект, іноді вживається в наших краях і на моїй дачі) – маленький, рухливий, симпатичний звірок з рухливою голівкою, блискучими кругленькими напіврозумними очима і мокрим носиком, схожий на ласку, або горностая; шкідник, харчується корисними для дачі дощовими черв’яками, а колорадських жуків не чіпає.
