Червона кулька лопнула,
розбризкала лахміття,
упала на підлогу
і почала лежати
нерушно. так зворушливо
на неї нам дивитися
проте вже більш нічого
не зможемо ми вдіяти.
так весело ми гралися,
так радісно співали,
що навіть уявити
ми не змогли б такого:
Червона кулька лопнула,
від того впало тіло
навзнак, з великим грохотом, -
всередині скипіло.
Холоне тіло поспіхом -
не встигне повернутися
душа з далеких мандрів
хоч як би не хотілося
оточуючим людям.
Даремно сльози литимуть
Даремно тіло пхатимуть
у білий із червоними
реаніма-мобіль.
Червона кулька лопнула,
Червона кулька…лопнула?
невже ось так закінчено
іще одне життя?
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design