Глибоко під землею,
Там, де поїзд метро
На частини рве простір, -
Ми з тобою поруч,
Наші руки заплутані пальцями,
Губи склеєні,
Блякне штучне світло,
Виє вітер, як Цербер,
І виходу не видно.
2
Ти набирав мій номер,
А на слух:
«Абонент
Поза зоною».
Віршованим рядком,
Прицільно, як дух,
Склав долонею
Рупор, до мене полинув.
3
Нас двоє,
Нас лише двоє,
З такою параноєю,
З пекельною кров’ю,
Розбавленою алкоголем!
Стоїмо в підземнім переході,
Куримо останню «More»
І пам’ятаємо.
4
Це – не пасок смертниці,
Це ж бо пояс вірности.
Таймер рахує відлік.
Мені залишилось до вічности
Зустрітися з тобою поглядом.
І все.
5
І одразу ж феєрверк
Піднесеться стрілами вверх,
І буде справжнісіньким світло,
І буде ватага ревіти,
А можливо, не буде крику.
Прощавай, мій Орфею,
Але залишиться поруч,
У Підземці,
Твоя Еврідіка.
Мертвоград. Ахіллес і Патрокл
1
У вагоні метро
Отрок з ребром Патрокла
До мене притиснувся збоку,
Немовби ми їдемо в Трою.
Спис його гострий до бою.
Я – Ахіллес.
За бронею затаєне серце.
Поміж нами, мені так здається,
Кохання чи щось на подобу.
Вправною рукою злодія
Він дістає мій Nokia.
2
А десь-бо
Мій відчайдушний Гектор
Чекає на мене – згага крови.
Сьогодні ж часи вже инші,
Инакші герої
І війни.
Гомери так само осліпли,
І плебсу так само замало хліба
І обмаль шоу.
Гектор бажає оргії.
Він набирає мій номер і…
3
Їм зустріч знайдеться.
У вуста поцілуються.
Так уміють не тілько в Греції
Побиватись одне одним.
Горло Патрокла
З гострим адамовим яблуком
(Я в стані ревнощів)
Перехоплено смертельним утиском
Пестощів.
Рука кишенькового злодія боязка
Задрижала в легкій судомі.
4
Гекторе, я – смерть.
Ввіткнусь тобі в тіло, як штопор,
Сперма, як вермут, п’янить,
Згадуй вуста Патрокла.
Я тебе розшматую,
За пряму потягну кишку,
Замотаю в клубок і
Сотні вен, безліч жил,
Серпантинові нерви…
Я зітру тебе в пил.
Неминучий кінець! Як безсмертности вектор.
Мертвоград. Викрадення Європи
1
Він викрадає Європу,
Він веде її просто в метро,
У людське перегущене море,
Минаючи торговельні ряди,
Вперед.
2
Викрадач Європи
Схожий на звірюку.
Чорнобровий,
Лисий обов’язково,
Напідпитку, сука!
Козак рочків двадцяти,
Вона ж – жінка абсолютної необережности.
Вони сходяться одне одного любити
На станції «Майдан Незалежности».
3
Невміло, соромлячись,
Він у неї цілунками влип.
Вони йдуть собі, залишивши метро,
Далеко. На свій Олімп.
