Глибоко під землею,
Там, де поїзд метро
На частини рве простір, -
Ми з тобою поруч,
Наші руки заплутані пальцями,
Губи склеєні,
Блякне штучне світло,
Виє вітер, як Цербер,
І виходу не видно.
2
Ти набирав мій номер,
А на слух:
«Абонент
Поза зоною».
Віршованим рядком,
Прицільно, як дух,
Склав долонею
Рупор, до мене полинув.
3
Нас двоє,
Нас лише двоє,
З такою параноєю,
З пекельною кров’ю,
Розбавленою алкоголем!
Стоїмо в підземнім переході,
Куримо останню «More»
І пам’ятаємо.
4
Це – не пасок смертниці,
Це ж бо пояс вірности.
Таймер рахує відлік.
Мені залишилось до вічности
Зустрітися з тобою поглядом.
І все.
5
І одразу ж феєрверк
Піднесеться стрілами вверх,
І буде справжнісіньким світло,
І буде ватага ревіти,
А можливо, не буде крику.
Прощавай, мій Орфею,
Але залишиться поруч,
У Підземці,
Твоя Еврідіка.
Мертвоград. Ахіллес і Патрокл
1
У вагоні метро
Отрок з ребром Патрокла
До мене притиснувся збоку,
Немовби ми їдемо в Трою.
Спис його гострий до бою.
Я – Ахіллес.
За бронею затаєне серце.
Поміж нами, мені так здається,
Кохання чи щось на подобу.
Вправною рукою злодія
Він дістає мій Nokia.
2
А десь-бо
Мій відчайдушний Гектор
Чекає на мене – згага крови.
Сьогодні ж часи вже инші,
Инакші герої
І війни.
Гомери так само осліпли,
І плебсу так само замало хліба
І обмаль шоу.
Гектор бажає оргії.
Він набирає мій номер і…
3
Їм зустріч знайдеться.
У вуста поцілуються.
Так уміють не тілько в Греції
Побиватись одне одним.
Горло Патрокла
З гострим адамовим яблуком
(Я в стані ревнощів)
Перехоплено смертельним утиском
Пестощів.
Рука кишенькового злодія боязка
Задрижала в легкій судомі.
4
Гекторе, я – смерть.
Ввіткнусь тобі в тіло, як штопор,
Сперма, як вермут, п’янить,
Згадуй вуста Патрокла.
Я тебе розшматую,
За пряму потягну кишку,
Замотаю в клубок і
Сотні вен, безліч жил,
Серпантинові нерви…
Я зітру тебе в пил.
Неминучий кінець! Як безсмертности вектор.
Мертвоград. Викрадення Європи
1
Він викрадає Європу,
Він веде її просто в метро,
У людське перегущене море,
Минаючи торговельні ряди,
Вперед.
2
Викрадач Європи
Схожий на звірюку.
Чорнобровий,
Лисий обов’язково,
Напідпитку, сука!
Козак рочків двадцяти,
Вона ж – жінка абсолютної необережности.
Вони сходяться одне одного любити
На станції «Майдан Незалежности».
3
Невміло, соромлячись,
Він у неї цілунками влип.
Вони йдуть собі, залишивши метро,
Далеко. На свій Олімп.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design