|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51563
|
| Рецензій: |
96011
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 12863, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.116.85.204') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Світлана Сябрук, 30-11-2008
|
ПИШИ ПРО УКРАЇНУ
Пиши про Україну, - кажуть люди.
Пиши про Україну, бо забудуть!
Пиши про Україну дні і ночі,
Пиши про Україну! – Я не хочу!!!
Пиши про українство і звитяги.
Пиши про те, які ми всі трудяги.
Пиши про Україну, ідіотко!
Не буду. Не така я патріотка.
Що є та Україна? Хто це скаже?
А, може, хтось мені про неї щось розкаже?
Ви звете себе гордо: „українці!”
І в груди себе б’єте, наливаючи по вінці.
А я скажу – ви попіл на згарищі!
А я скажу – ви голодранці нищі!
А я скажу – немає вже України!
А я скажу – ви стали на коліна!
Пиши про Україну! – Що писати?
Вона мені не батько і не мати.
Вона – чіткі кордони на атласі.
Її – нема! Вона розпродалася.
Ба, Україна – це земля. А живі люди?
Українців вже немає і не буде.
Нас поламали голод, війни, скупість.
Нас розпродали, розплодивши тупість.
Пиши про полонини, гори, ріки...
Пиши і прославляй це все навіки.
А в чому тут заслуга українців?
Такі ж поля, ліси й озера в німців...
Ось ваша Україна – гола й боса,
Поля простоюють порослі будяками.
І кожен з нас працює в свого боса,
Просвічуючи голими с...
Пишу про Україну. Не судіть.
Чорнобиль не став прикладом для всіх.
Ми звикли кожен в кухонці сидіть.
Ми звикли збайдужілий чути сміх.
Ось ваша Україна! Нате! Майте!
Хабарництво від низів до верхів.
Кому ж не до вподоби – відїзжайте!
Там, за кордоном, треба байстрюків.
А ваші внуки навіть не згадають,
Що хтось із вас колись мав батьківщину.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
