Ти приходиш, шкіриш зуби,
Затираєшся в душі.
Без надії тільки згуби
Змушують писать вірші.
Ти приходиш ненароком,
Тихим, кволим, дрібним кроком.
Ти шукаєш у мені
Прожиті дні.
Ти приходиш ніби барин,
Замовляєш вірші, тексти.
Я тікаю від примари
І від пам’яті про те, який ти є.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design