Я - крапля дощу.
Я - дірка в озоновому шарі.
Я - ложка дьогтю
в всесвітнім наркотичному нектарі.
Я - неждана аритмія.
Я - тіньова тахікардія.
Я - визначна подія.
Я все ж поки - мрія...
Я - свіжа рана книжкової полиці.
Я - найбільше серце нової столиці.
Я вертаюсь у складі сториці.
Я - колісна спиця.
Я той, кому не спиться.
Я - не думкар-злодій.
Я - композитор, що ще вчиться,
але автор ненаписаних мелодій,
і тих, що вже звучать...
Тож, хай вам присниться
Сонце, всміхнене яскраво,
і я - сумний добродій.
Я той, хто має право!
