Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2631
Творів: 48092
Рецензій: 92839

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Першосенс

© Вячеслав Семенко, 14-05-2006
Коли  замислююсь  про  долю  драматичну
Своєї  мови , слова  і  культури ,
Пригадую  Сізіфову  спокуту  вічну ,
Круті  шляхи  і  неприступні  мури ,

Заговорив  Еней  на  українській  мові ,  
А  з  ним  Б оги , , Божата  та  Богині  грецькі .
І в  пику  петербургському  орлові
По- українськи  реготався  Котляревський .

Як  молоде  дівча , що  в  лісі   заблукало ,
Крізь  хащі  пльські  і  московські  буреломи
Із  темряви  до  світла   Слово  пробивалось ,
Щоб  часом  не  забули -- звідки  ми  і  хто  ми .

Здавалось ,  лиш  трясовина   в  кінці  дороги ,
Верхами  тільки  довге  " акання "  московське ,
А  мова  рідна  лиш  в  оселі  хлібороба ,
Так  віддано  скалькована  по -- малороськи .

Та  раптом  струни  Кобзаря  безкомпромісні
Так  пристрасно  і , по-весняному ,  розкуто
Влились  яскравосонячно  і  благовісно
У  темний  морок  безбатьківської  розпуки

Та  східний  вітер  знову  гонить  крутохвилі
І  повінню  чужих  ідей ,  чужої  мови
З-під  стін  будови , українських , старовинних
Підступно  вимива  фундаменту  основи .

Та  їм  на  перепоні  ми  поставим  греблю
Із  слів-цеглинок , із  віршів  поезопісні .
У  цьому -- першосенс  і  життєва  потреба
У  кого  з  Україною  душа  і  мислі .




, "  Как    упоительньі  в  Росии  вечера ... "  

" Как  упоительньі  в  России  вечера "
Які  чарівні  вечори  в  Росії .
На  Колимі , в  мордовських  таборах ,
Не  танули  сніжинки  на  дротах
Світились  в  Семенка  на  скронях  сивих ,

Один  з  таких  чарівних  вечорів
Поетові  свинцем  у  серце  плюнув .
Не  доспівав  Михайль , не  долюбив ,
Полтавщиною  так і  не доснив ,
Лиш  зорі  чули  пострілу  відлуння

І  через  вірність  увійшовши  в  вічність ,
Крізь  морок  цих  російських  вечорів ,
Тайгу  сибірську., гори ,  річки
Яскравий  відблиск  Стусової  свічки
На  Україні  полум"я  вродив .

"Згорьовані  хорали  самоти "
Замовкли . Час  гоїти  рани .
Василю ,  ти  сьогодні  не один ,
Твої  від  сну  розбуджені  брати ,
З  тобою  тисячі  свічок  Майдану .

Розстріляне  і  сховане  у  льох ,
На  Україні  проростає  слово .
Та  скільки  славних  лицарів  його
Яскраво  засвітили  свій  пролог
І  передчасно  згасли  епілогом .

І  упились  в  Росії  вечори
Красою  українського  письменства .
Під  мерзлий  грунт  із  ними  полягли
Як діти  ненароджені ,  томи
І  розтривожують  нащадку  серце .
.

                                                


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Перший - патріотичний. Другий - непоганий

© Невідомий поет Рабінович, 15-05-2006
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.68769407272339 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …