Я на бузкову скатертину ,
Як подаровану картину
Осінніх днів -- листок кленовий
Поклав . І золота основа
З пилком рожевим поміж жил
Світилась променем живим .
А біля нього так доречно ,
Спокійно , лагідно , сердечно,
Народжений із дум осінніх,
На тлі сюжетів старовинних,
Його двійник -- по духу брат
Народжувався з під пера .
Як крапель ритм неповторимий ,
Рядки пов"язували рими ,
І вірш не радісно , не сумно
Звучав як одинока сурма .
І пісню тихозвучних слів
Листок кленовий розумів...
* * *
Є любов , подібна на весну ,
Несподівана і полохливо ніжна ,
Може декому і буде з цього смішно ,
Хай весна , забудь зиму сумну !
Є кохання , як прозорий дим ,
В тісноті кімнатній стін вона дурманить .
Та лиш вікна розчини -- вона розтане ,
Хай як дим , та бути молодим !
Є кохання , як від сонця тінь ,
Вдень слухняно біля ніг вона лягає ,
А вночі весь світ нечутно обіймає .
Хай як тінь , та скільки щастя в тім !
* * *
Земля моя -- володарка й служниця ,
До тебе я схилив своє чоло ,
Відчув далеким гулом громовиці
серцебиття твого гарячого .
Крізь запах трав , крізь стомлені покоси
Крізь конюшинки соромливий цвіт
Почув твої я струни стоголосі ,
Почув , як трепетно пульсує світ .
А голубінь небесно--полуденна
Землі спускала теплу благодать ,
І шепотілись ніжно й сокровенно
Із лісом -- ставу непорушна гладь .
І я відчув таємне поєднання
Душі земної з світом неземним .
І болі від житейського страждання
Забулись , як швидкоминущий дим .
