Порудiло твоє волосся,заквiтчалося
Зорями металевими
Солоними озерами
Чорнiють примруженi очi
Жовтим iнiєм нiгтi вкритi
Якi здираєш,дерева дряпаючи
На церкви,модернi,дивишся
I чихаєш-алергiя на корупцiю
Якось усе хресту
Вклонялася
А тут лише лже апостоловi
Ноги цiлувала
У лiс свiй,спорожнiлий
Повертаєш
подовгу блукаєш,знаходячи
Все новi тiла
Що колись так необачно
Не пiдводячи голови брели
По-собачому
Один на одного гарчали
I не помiчали
Вовчi яри
А тепер над ними
Ростуть квiтки
Кислотних кольорiв
Пахнуть жовчю,на смак
Гiркi
I хочеться топтати тi згадки
Про людськi жертви
Необачної замрiяностi
Усе руде
Усе яскраве
Усе сяє
Неприродними вогнями
Неприродними смаками
Неприродною якiстю
Життя
Хiба воно колись цiнувалось?
Навiть замiна патрiцiй
Плебеями
Не зможе повернути
Блакить океанам
Тварин лiсам
Смак життя
I впевненiсть у наступному
Днi
Що завтра ми не опинемось
На днi
Еволюцiйної шкали
Десь мiж найпростiшими
I найрозумнiшими
[Подивись
Розплющи очi
Пiднялись
Пiдземнi води
Нас не буде
Нас забудуть
Нас замiнять
АЛЕ
Не пробачать...]
