|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51586
|
| Рецензій: |
96021
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 12768, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.128.201.207') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Залєвський Петро, 26-11-2008
|
Мені привиділись імперії руїни,
Чи був то сон, а може й наяву –
Як вилітали з тої домовини
Круки, фарбовані в пітьму.
Багато їх. Неначе небо – чорне,
Сховали синь зловісними крильми,
І кожен крук в могилу ревно горне
Все те, що не стосується пітьми.
Той світлий промінь ладні розірвати,
На цій землі – щоб цвіту не цвісти,
І сонце щоб ховалося за грати,
Як вчать тому двоглавії брати.
Разом шукають ницої угоди,
Щоб досягти ганебної мети –
Засіять знов ненавистю народи
І світ хай знову шарка чобітьми.
Нена′висні, кружляють безупину,
І знайдуть всім і кожному вини -
Хоча б за те, що любить Україну,
І каркати не хоче, як вони!
Облудних гасел пишна феєрі′я -
Послід заліпить очі знов…
І в нас помре останньою надія,
Коли вже вип’ють нашу кров.
«Згадаєте ще світлеє минуле,
Поки вас дикий Захід не зборов,
Віками темними ви спину свою гнули,
А ми для вас - вогні новобудов,
А ми для вас життя нове творили!»
… Чорнобиль на віки – трава гірка,
А де взялися братськії могили,
І голоду зсудомлена рука?..
…Видінь жахливих далі я не знаю,
Бо ранок повернув із забуття,
Щоб стало сил оту стокрилу зграю
Збороть зі світу іменем життя.
Написано в середині 90-х.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
