Яблочний штрудель
Лоскоче горло спокусою
Говорити
Давай поговоримо,любий
Бiль
Про спiтнiлi долонi вулиць
На яких розбили
Теплий шприц
Зi свiжо набраною
Осiнню
Останнього мiсяця
Кава будила в нас дiтей
Жбурляли опале листя
Один одному в лице
Упивалися власною
Безтурботнiстю
Стомленiсть
Закривали посмiшками
Смiялися мов навiженi
Самi в собi
Не мовлячи нi слова
Хто скаже першим?
Що це останнє наше
Бабине лiто
Плутаюся в твоєму павутиннi
Смакiв i спогадiв
Що кожен раз новi
I неповторнi
Лети в свiй Лондон
Пий вiскi з льодом
Робися снобом
I тодi гризи осiннє
Листя
Яке торкалося моїх пальцiв
[Тодi все було по-справжньому
Коли один в одному
Без слiв
Бо очi говорять
За нас
Тепер лiтатимемо
Лише порiзну
Моя Варшава не гiрше твоєї
Великої батькiвщини
Мрiй
Тодi все було жовтим i божевiльним
Солодким i терпким
Як iмбирна стружка
Ковтки стужi
В твоїх листах
Тодi все було просто
Як чай з медом
I сiрники на пiдвiконнi
Туман i листя
Сонце в очi
Йди,а я вже не втоплюсь
В самотньому всесвiтi]
