Буває мудрість, що зробила коло
і знову повернулася у блаж.
Я дму дарма на кисле молоко.
Минуло все, пройшло шість років аж.
Кипів казан, мені лишився опік.
Смола кипіла, я була в смолі.
В розпеченому чорному окропі
із казана зринали ці жалі,
що зараз мучать знову. Шість по шостій.
До електрички рівно шість хвилин.
Я знову закипаю в давній млості.
Я знову ллю смолу на чорний млин.
