Ти теж полюбляєш червоне
Із легким муаровим блиском ?
Сьогодні до мене так близько
Підходиш, напевно уперше.
І серце - сполоханий вершник
Зривається вскач, Аполлоне.
З мережива тонкі панчохи
Знімаєш занадто повільно,
Ця близькість така божевільна,
Тремчу від бажання і шалу,
Віддавшись тобі на поталу,
Аж стогін я стримую трохи...
А пальці вже ковзають вперто,
Торкань твоїх легкі відтінки
Пробуджують спогади жінки,
Що спала занадто глибоко
Не сто і не тисячу років,
Й цілуєш так ніжно й відверто
Вологі від пристрасті губи,
Розкриті у тому цілунку
І повні солодкого трунку,
Який випиваєш охоче,
Аж серденько в персах тріпоче,
І шалом я повнюсь, і згуби
Від тебе, мій милий, жадаю,
Зливаючись тілом і духом
Із кожним прискореним рухом
Сплітаємось ми воєдино,
А ти все невтомно й невпинно,
Пірнаєш у серце й пірнаєш...
