...i раптом свiт вибухнув
Я побачила твоє небо
Воно нависало
Над будинками,сiрою скелею
Пахло олiєю i цинамоном
Щойно випав дощ
I хмари народили моє небо
Iм'я йому було
''безкрайнiсть''
Це пiсня волi
Дихай у повнi груди
Бо можливо напитися
Жовтогарячими вiтрами
Вiтрила знiмай
Нащо плисти за небокрай?
Вiн закiнчується
Там,де починається
Твоя стеля
Битимуся головою
Поки не проб'ю
Я бiльше не твоя Троя
I навiть не чарiвна Єлена
Що,вмившись у кислотi
Бiльше не буде здобиччю
Краси
Я бачила нашi небосхили
I двi стежки
Кожному своє
На рiзних полотнах
Одними фарбами
Малюй свiй дощ
А я малюватиму
Плющ
Бо житиму
В свiтлi слiпого сонця
Яке погасне невдовзi
Тiльки-но фарби
Запахнуть
Олiєю
Ранковою свiжiстю
Морозними мрiями
