Пси тиняються голодними зграями
по кіосках ковбасних і вулицях,
перехожих брехнею лякаючи.
Пообмерзлі хвости - мов заячі.
Люки каналізацій куряться.
Двірники позакутані наглухо
ледве чухають вулицю метлами,
клянуть: листя торішнє нападане,
сніг нічний капеллю попалений,
птахів цвіріньк у міському безладі.
Ти ж, очі вікон продряпавши
від штор, гардин, жалюзі, роллетів -
відшукуєш теплі домашні тапочки,
вмикаєш світло електролампочки
і слухаш ранковий орган туалетів.
Ріка невгамовна міського транспорту
автомобілів, тролейб- автобусів
підхоплює і везе порції натовпу
до роботи, школи - швиденько, надовго -
і гидко на сірий асфальт випльовує.
Увечері, за бетоном сонце схорониться,
а люд поповзе до зупинки/паркінгу:
подякує ангелу – охоронцеві
за те, що не хапнув дозу стронцію,
читатиме молитви наступному ранкові.
