якщо тебе патрати
[як з’ясувалося вранці]
з черева твого полізуть щогли і
[не в такому вже обсязі]
багряні канарки
накидавши купку цю
живіт заструмчить охололим
[з набряклими пелюстками]
каркаде вірменського збору
за мить розпочнуть танок свій метелики
[тримаючи з острахом пальці ос
у власних долонях]
ось вже вустами куштують твою сукровату
кривляться від кислоти
знову заводять танок
знову куштують
сутеніє
стіни вичавлюють з себе срібло
[рідке і холодне]
шпаринки вагітніють ним безпорадно
наче дівчата [всім класом]
від вчителя малювання
павутиння вкладає себе у кошлаті китиці
[так ніби стиглі кульбабки утворюють грона]
щогли виявляються більш життєздатними
пурхають над селекційними формами
карамельних пташок
роздмухують пір’ям зів’ялу пожежу
метеликів крил
замітають калюжу жовто-чорною смугою
закручують павутиння
у китиці
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design